16/04/2025
ENG in first comment👌
Мені на очі потрапив текст, написаний докторкою психології Сарою Епштейн щодо існування чотирьох видів горя, окрім смерті. Цей текст зачепив мене, адже описував речі, мені дуже знайомі, і ніби визнавав моє право на їх переживання. Ми схильні знецінювати свої почуття, бо нас навчили що завжди є «хтось», кому гірше. Ось там справжнє горе, а ти закрий рота, стисни зуби і не скигли. Але кожен з нас має право на проживання свого досвіду і визнання легітимності своїх почуттів. Отже, за останні три роки я пережила чотири з чотирьох. А який Ваш «рахунок»?
1. Втрата ідентичності (ролі або почуття приналежності)
Я втратила себе спочатку як актрису і творчу людину. Потім як частину спільноти. Як дружину. А тепер ще й як хорошого гуманітарного працівника (дякую, Трампе)
2) Втрата безпеки: втрата фізичного і/або емоційного благополуччя
Впевнена, що цей пункт знайомий нам всім. Я відчуваю цю небезпеку і в Україні і за кордоном, де я маю зараз знову починати все з нуля.
3) Втрата автономності, неможливість керувати власним життям і потрібними справами.
Сюди відносяться хвороби, втрата мобільності, а також фінансові кризи і… депресія.
4) Втрата мрій і очікувань.
Після повномасштабного вторгнення мрії і плани втратили сенс. Життя перетворилось на суцільний потік днів. Стан хронічної невизначеності не дає жодної основи для створення мрій і планів на життя.
А що у Вас? Що допомагає Вам рухатись вперед? В чому знаходите опори, коли буревій жбурляє Ваш маленький будиночок в невідомий ОЗ?
